В Уховецьку відкрили меморіальні стенди з портретами полеглих Героїв-захисників
Сьогодні, 08 травня 2025 року, біля Пам’ятника землякам та братської могили у с. Уховецьк відбувся тематичний захід із вшанування пам’яті загиблих під час Другої світової та сучасної російсько-української війни, а також відкриття та освячення стендів на честь місцевих полеглих Героїв Володимира Кондратюка та Сергія Калитюка.
Захід пройшов за участі рідних Захисників, представників місцевої влади, освіти і культури, духовенства, учнівської молоді, тутешніх жителів.
Раніше згадка про жахіття Другої світової війни здавалася чимось далеким і таким, що десь у минулому і ніколи не повториться. Та, на жаль, російський окупант десятиліття виношував свій лихий задум і готувався до нападу. Багато болю і сліз завдав нам ворог, але ми вистояли. І перш за все, завдяки нашим воїнам, які сьогодні дивляться на нас глибокими і повними життя очима, але, на жаль, з пам’ятних світлин. Такими вони були, наші Захисники - такими залишиться навіки. Меморіальні стенди щодня нагадуватимуть кожному, що зображені на них військові поклали життя, аби ми жили в мирній і вільній, квітучій Україні. Дякуємо їм за це і будьмо гідними їхнього подвигу!
Володимир Миколайович Кондратюк (19.05.1999 –06.08.2023)
Військовий народився у селі Ломачанка, рано втратив батьків, тож після цього мешкав із сестрою Юлією в Уховецьку. Закінчення школи, служба в армії, а далі – війна… Отримав повістку у липні 2022 року і без вагань пішов захищати Україну. Служба у механізованому батальйоні, де солдат був навідником, тяжке поранення на полі бою… А 06 серпня 2023 року у військовому шпиталі Запоріжжя перестало битися серце Героя. Не встиг насолодитися безтурботною юністю, створити сім’ю, яку сам так рано втратив… Але зробив найбільше, що міг - найвагоміше, найбільш жертовне: поклав своє життя заради держави та її народу. Похований на кладовищі в Уховецьку.
Сергій Валерійович Калитюк (25.05.1990 – 06.05.2024)
Сергій Калитюк уродженцець Уховецька, після одруження проживав у Ломачанці. Усі, хто знав Сергія, пригадують, що він був люблячим чоловіком, турботливим батьком. Хорошим наймолодшим сином для батьків, прекрасним братом. Гарним господарем, спокійною і доброю людиною.
Сергій Калитюк був учасником АТО, тож відразу став на захист України з початком повномасштабної війни росії проти нашої держави. Служив водієм-електриком відділення управління командира батальйону взводу зв’язку. Поліг 06 травня 2024 року у районі н.п. Желанне Покровського району Донеччини під час виконання бойових завдань, повʼязаних із захистом Батьківщини. У захисника залишились дружина і донька, батьки. Тривалий час вважався зниклим безвісти, але у січні 2025 року експертиза підтвердила загибель Героя.
Похований в Уховецьку.
