Фітосанітарний стан посівів основних сільськогосподарських культур впродовж зимового та ранньовесняного періоду, прогноз розвитку шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин на місяць

Дата: 09.04.2025 15:39

Кількість переглядів: 53

Після відновлення вегетації більшість посівів озимих зернових культур
знаходилися у доброму та задовільному фізіологічному стані. Перезимувалі
особини більшості шкідників перебувають у доброму фізіологічному стані й за
сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну
популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських
рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності
шкідливих організмів з метою мінімілізації негативної дії їх на врожай. Одним
із основних питань під час проведення комплексу весняно-польових робіт є
захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів, тому слід
особливу увагу приділити плануванню застосування пестицидів на посівах.
Планувати застосування пестицидів слід з урахуванням цілого комплексу
шкідників та хвороб.

Багатоїдні шкідники

В поточному році багатоїдні шкідники можуть становити загрозу в місцях
концентрації підвищеної чисельності, виявленої восени 2024 року. Серед яких
потенційно небезпечними залишаються мишоподібні гризуни, дротяники та
несправжні дротяники, личинки травневого та червневого хрущів і ін.
Осінніми обстеженнями виявлено локальні осередки шкідників, тому за
сприятливих погодних умов та достатньої кількості вологи протягом весняного
періоду слід очікувати осередкові прояви шкодочинності, особливо на полях
сильно забур`янених пирієм.
Розповсюдженню мишоподібних гризунів сприяють не лише
агрокліматичні умови, але й низький рівень агротехніки, втрати при збиранні
врожаю. Восени минулого року заселеність гризунами становила: на орних
полях 41 % обстежених площ з чисельністю 1,9 жилих колонії на гектар; на
неорних землях та багаторічних травах –75 та 97% обстежених площ з
чисельністю 1,7-3,0 жилих колоній на гектар, економічний поріг
шкодочинності (ЕПШ) який становить 3-5 жилих колоній на га.
По всій території області залишається загроза високої чисельності та
шкодочинності підгризаючих та листогризучих совок. Осінніми обстеженнями
виявлено різні види підгризаючих совок, але основними залишаються це озима
та оклична совки. Серед листогризучих совок в посівах сільськогосподарських
культур переважає капустяна совка. Розвиток совок протягом вегетаційного
періоду буде залежати від погодних умов навесні. За умов теплої, помірно
вологої погоди в поточному році в період льоту й відкладання яєць, а також
відродження та живлення гусениць молодших і середніх віків, зберігається
ймовірність утворення осередків підвищеної чисельності й шкодочинності
підгризаючих совок у посівах озимих, просапних та овочевих культур.
Шкідники та хвороби озимих зернових культур

Зерновим культурам у весняний період завдаватимуть шкоди хлібні
блішки, злакові п’явиці, злакові мухи. У квітні, за підвищенням температурного

режиму, личинки хлібної жужелиці в осередках поширення мігруватимуть у
верхні шари ґрунту й живитимуться, що може призвести до зрідження посівів
озимих зернових культур.
При збереженні теплої погоди в другій-третій декаді квітня існує
ймовірність заселення озимих зернових злаковими попелицями. На переважній
більшості площ спостерігатиметься живлення імаго в крайових смугах посівів.
Поселяючись великими колоніями, комахи висмоктують соки з органів рослин,
порушуючи фізіологічні процеси, що особливо шкідливо у фазах формування
зернівки й молочної стиглості. Слід зауважити, що сисні шкідники є основними
переносниками вірусних інфекцій.
За настання середньодобової температури 16-17 °С і вище протягом 3-4
діб, хлібні клопи масово перелітатимуть із місць зимівлі у посіви озимої пшениці,
а пізніше заселятимуть ярі зернові. За умови встановлення температури повітря
18 °С проходитиме яйцекладка, а в невдовзі відродження личинок хлібних
клопів, які будуть пошкоджувати зернівки в колосі.
Найбільшу шкодочинність наносять внутрішньостеблові шкідники
весняного покоління (з фази сходи до фази кущіння на ярих зернових
культурах), також потерпають посіви озимих зернових культур, які зрідженні та
слабо розкущені з осені. Літ шведських мух у цьому році очікується слабким.
Мухи весняного покоління відкладатимуть яйця переважно на сходи ярих:
пшениці, зокрема м’яких сортів, а також ячменю.
Враховуючи найважливіші чинники які впливають на поширення ранньою
весною хвороб зернових культур, можна зараз стверджувати, що навесні є всі
передумови для інтенсивного поширення тих хвороб, які спостерігалися восени
минулого року, а це – кореневі гнилі, септоріоз, гельмінтоспоріоз.

Технічні культури

Під час проведення фітосанітарного моніторингу посівів озимого ріпаку в
першій декаді березня спостерігався вихід жуків великого ріпакового та
капустяного стеблового прихованохоботників. Шкоди посівам завдають як
дорослі жуки, так і личинки. В господарствах області здійснювались
інсектицидні обробки. Після підвищення температури повітря
продовжуватиметься вихід із місць зимівлі та шкодочинність ріпакових
прихованохоботників.
Найбільш небезпечним для посівів ріпаку буде ріпаковий квіткоїд, який
пошкоджуватиме квітки та стручки рослин. Враховуючи достатні посівні площі
та зимуючий запас фітофага, очікується висока ймовірність масового розвитку,
що вимагатиме своєчасного та ефективного захисту рослин. Під час бутонізації
ріпаку, за підвищення температури повітря понад 12°С, при досягненні порогу
шкідливості 3-4 жуки ріпакового квіткоїда на рослину і заселенні 10% рослин
проводять крайові або суцільні обробки інсектицидами. За сприятливих умов
для розвитку шкідників через 10-12 днів посіви обстежують і при перевищенні
ЕПШ проводять другу суцільну або крайову обробку інсектицидом з іншою
діючою речовиною для уникнення резистентності комах до препаратів.

Рослинам озимого ріпаку впродовж весни шкодитимуть також хрестоцвіті
блішки, листоїди, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця, білокрилка тощо.
При здійсненні моніторингу посівів озимого ріпаку виявлено уражене
збудниками минулорічної інфекції пероноспорозу листя рослин, яке поступово
відмиратиме, але зважаючи на значний запас інфекції збудників в ґрунті за
умов прохолодної дощової весни ймовірне ураження нового ярусу листя та
розвиток хвороб від помірного до інтенсивного. Розвиток альтернаріозу
можливий за підвищеної вологості та помірних температур (не нижче 22 °С) у
забур’янених, загущених посівах. Збудники фомозу за низьких температур
(5…10 °С) тривалий період (до 2 тижнів) розвиваються безсимптомно, але за
температури +15…20 °С перші ознаки хвороби спостерігатимуть уже за 3-4
доби.
Перепади температури протягом весняного періоду сприятимуть
ураженню рослин бактеріозом коренів. У другій-третій декаді квітня з
прогріванням ґрунту на минулорічних бурячищах прогнозується переміщення
жуків бурякових довгоносиків у верхні шари ґрунту.
На бруньках калини 21 березня відмічався початок відродження бурякової
попелиці.

Плодові насадження

У плодових насадженнях у квітні спостерігатиметься розвиток садових
довгоносиків, яблуневого квіткоїда, які завдаватимуть шкоди листкам, квіткам
та зав’язі плодових дерев. В незахищених насадженнях у період утворення
зав’язі яблуні триватиме живлення гусениць яблуневої молі та розанової
листокрутки. Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та
пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і
несправжні щитівки).
В зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші
умови для зараження якою являються температура повітря 18…25 ºС та
достатня вологість повітря. За наявності крапельної вологи і температури
повітря 18…20 ºС розвиватиметься збудник парші. Розвитку й поширенню
моніліального опіку сприятимуть прохолодна дощова погода ( 12-16 ºС), тумани
в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості
листків персика сприятиме прохолодна дощова погода.
Після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) проти комплексу
шкідливих організмів в яблуневих садах буде ефективним обприскування
інсектицидами з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб
фунгіцидів, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до
використання в Україні».
При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів
застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних
вимог.