Рідним полеглих Героїв з Колодяжненської громади вручили нагороди
Кожен і кожна, хто стали на захист Батьківщини, заслуговують найвищої шани і вдячності. Адже ні з чим не зрівняється їхня любов до України, готовність до самопожертви, нереальна витримка та сила духу. Саме такими: мужніми, відважними патріотами своєї землі та вірними захисниками українського народу були військові Віталій Анатолійович Рабчун та Богдан Вікторович Гончар із Волошок: полеглі воїни були удостоєні високих військових нагород - орденів «За мужність» ІІІ ступеня. Сьогодні нагороди були передані рідним полеглих Героїв.
Віталій Рабчун (28.03.1997 – 12.11.2023) служив радіотелефоністом розвідувального відділення механізованого батальйону, мав звання старшого солдата. Поліг під час штурмових дій у районі населеного пункту Першотравневе Харківської області: військовий прикрив собою побратимів , чим зберіг життя багатьом, пожертвувавши своїм. Посмертну нагороду вручили матері Героя Олені Михайлівні. Сільський голова Віталій Кашик, який особисто знав Віталія Рабчуна ще з його дитячих років, пригадав, яким добродушним і відкритим був хлопець. Також подякував матері військового за те, що виховала сина справжнім патріотом України та вкотре висловив щирі співчуття, адже жодні слова чи нагороди не повернуть їй сина…
Богдан Гончар (09.07.1989 – 19.08.2024) служив головним сержантом десантно-штурмового взводу, мав звання молодшого сержанта. Загинув в районі населеного пункту Шептухівка Курської області Російської Федерації при виконанні бойового завдання.
Орден, на отримання якого, до слова, військове керівництво готувало подання ще при житті Богдана, передали батькам Героя – Вікторові Степановичу та Аллі Миколаївні. Згорьована матір пригадала, як їй наснився син за день до своєї загибелі: він прийшов на батьківське подвір’я і очі його були сумними… Про героїзм Богдана дізналася від військових побратимів, адже він мало розповідав у телефонних розмовах. І орден за мужність – ще одне підтвердження цим словам.
- Низько вклоняюся Вам за те, що гідно виховали сина. Його життя, на превеликий жаль, обірвалося через розв’язану росією війну. Богдан був мужнім воїном, доброю та відкритою людиною, хорошим товаришем і односельчанином, - звернувся Віталій Кашик до батьків загиблого Героя. – Саме таким він залишиться у нашій пам’яті.
