Назавжди 30: у Любитові провели в останню земну дорогу полеглого Героя Миколу Варчина
На превеликий жаль, російський ворог не полишає свого задуму та спроб захопити Україну і поневолити наш народ, і періодично з війни приходять страшні звістки про загибель наших мужніх захисників, які беруть удар на себе. Цими днями чорними крильми накрила громаду новина про загибель жителя Любитова Миколи Сергійовича Варчина 1993 р.н. Сьогодні Героя проводжали в останню земну дорогу.
Микола Варчин залишиться у пам’яті всіх усміхненим, позитивним. Він був гарним сином і братом, хорошим і вірним другом, добрим сусідом. Сусідка Тетяна, син якої зростав разом з Миколою, пригадує, що хлопець був спокійним і завжди з посмішкою по житті. Таким і житиме у спогадах усіх, хто його знав. І міг жити далі щасливе життя, створити сім’ю, якби не клятий російський ворог, який прийшов з війною в Україну…
Микола Варчин захищав нас із вами від початку повномасштабного вторгнення. Був командиром міномета механізованого батальйону, мав звання молодшого сержанта. Загинув 18 травня у Запорізькій області.
Сьогодні громада зустріла Героя «на щиті», схиливши голови в скорботі, встеляючи його останній земний шлях живими квітами. Багато людей прийшли попрощатися з військовим: рідні, друзі, односельчани, колеги (до війни працював на залізниці), військові, представники місцевої влади, духовенства і просто небайдужі громадяни.
Отці Православної церкви України відспівали Героя біля батьківського дому у Любитові, а потому відбулася заупокійна служба у Свято-Покровській церкві.
Щирі співчуття рідним і близьким від себе особисто та голови Колодяжненської територіальної громади Віталія Кашика висловив секретар сільської ради Павло Кухта.
Поховали Миколу Варчина на місцевому кладовищі з усіма релігійними і військовими почестями. Вічна і світла пам'ять та незгасима слава Герою.
