Громада провела в останню земну дорогу загиблого Героя Андрія Ярошика
«Так плакав бузок на асфальті холодному…
Ще геть не розцвівши, на землю упав.
Дорогою вічності довгою-довгою
Для тебе, Герою, він стежкою став».
Це уривок із вірша односельчанки полеглого захисника Андрія Ярошика - Олени Коваль, присвячений його пам’яті. Багато хороших і теплих слів може сказати кожен, хто знав Андрія… Завжди щирий і відкритий, людяний – з усіма він знаходив спільну мову. Був привітним, веселим,словом, любив це життя. А ще – сміливим та мужнім, адже пішов захищати Україну з початку повномасштабного вторгнення.
Андрій Олександрович Ярошик народився 06 грудня 1987 у Скулині, там і проживав. Працював у місцевій пожежній охороні. Любив спорт та загалом був активною людиною. Коли в селі, ще до війни, організовували виступи, концерти – був учасником художньої самодіяльності, адже був надвиво артистичним та вмів розвеселити людей, подарувати позитивний настрій.
… Та все перервала повномасштабна російська війна. Андрій вступив у лави 100 бригади ТРО. Служив у кулеметному взводі. Останнім місцем служби була Донеччина, де захисник, залишаючись відданим військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 21 квітня 2024 року в н.п. Очеретяне. У захисника залишилися матір, брат, дружина та маленький син.
Не так давно, у березні, військовий, побував удома у відпустці. На превеликий жаль, востаннє…
Сьогодні, 25 квітня 2024 року, Героя Андрія Ярошика проводжали в останню земну дорогу. Величезна кількість людей напередодні зустрічала його живим коридором шани, встеляючи шлях весняними квітами, а сьогодні громада прийшла попрощатися і знову принесла в останній дарунок багато живих квітів. Підтримати рідних і близьких та розділити їх біль. Щирі співчуття усім, кому болить…
Слова співчуття від себе особисто та від сільського голови Віталія Кашика висловив секретар сільської ради Павло Кухта.
- Я знав Андрія особисто, і всі ми пам’ятаємо його веселу вдачу, а сьогодні ми всі у глибокій скорботі, адже втратили хорошу людину, мужнього захисника. Відповідального працівника, доброго сусіда та земляка. Рідні втратили найдорожче – сина, брата, чоловіка та батька. Україна знову втратила одного з кращих своїх синів. Доземний уклін, вічна пам'ять, незгасима слава Герою. Нехай Господь упокоїть його душу у Царстві Небеснім. Герої не вмирають! Слава Україні!
Поховали Андрія Ярошика на кладовищі у Скулині з усіма релігійними та віськовими почестями.
