Вічна шана Воїнам Небесного Легіону!
16 липня 2025 року сільський голова Віталій Кашик спільно з представниками Ковельського РТЦК та СП мали почесну місію: Указами Президента України Володимира Зеленського за особисту мужність і самовіддане служіння Батьківщині, захист її суверенітету і територіальної цілісності, орденами «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) було нагороджено Івана Григоровича Оніщука та Валентина Івановича Поліщука, тож нагороди було передано рідним полеглих Героїв.
Валентин Поліщук (28.03.1996 – 14.11.2024) – житель Любитова. Хто знав Валентина, пригадують, що він завжди був спокійним і хорошим хлопцем. Закінчив місцеву школу, потім навчався в училищі, а згодом проходив строкову службу. Працював на місцевому деревообробному підприємстві. Коли через кілька місяців після початку повномасштабної російської агресії отримав виклик у Збройні Сили, не роздумуючи став на захист України. Увесь цей час мужньо і гідно боронив рідну землю. На превеликий жаль, матір не дочекалася єдиного сина з війни. Валентин Поліщук поліг смертю хоробрих під час штурму російським ворогом с. Невське Сватівського району Луганської області: поранення виявилися не сумісними із життям.
Тож Віталій Кашик та військові ще раз висловили щирі співчуття матері воїна Лілії Миколаївні, вклонилися за те, зо вона виховала патріота і мужнього Захисника України, світле ім’я якого навіки закарбоване в історії боротьби за нашу державність.
Іван Оніщук (30.08.1992 – 22.12.2024) – народився і проживав у Скулині. Був хорошим сином, братом, товаришем. Працював на одному з місцевих деревообробних підприємств, створив сім’ю. Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення, Іван приєднався до добровольчого формування територіальної громади. Товариші пригадують, що на нього завжди можна було покластися, адже був відповідальним і готовим прийти на допомогу. Ці якості проявилися і після того, як Іван Оніщук був мобілізований до Збройних Сил у лютому 2023 року. Вдома на воїна чекали дружина, матір. На жаль, не судилося більше побачити таку рідну людину живою: ворог обірвав життя військового 22 грудня 2024 року у н.п. Торецьк Бахмутського району Донеччини під час артилерійського обстрілу.
Передаючи дружині Марії та матері Катерині Андріївні посмертний орден, якого був удостоєний воїн, сільський голова та військові висловили співчуття і підтримку рідним Героя та наголосили, що пам'ять про нього вічно житиме у наших серцях.
